Сто вісім років тому, 2 жовтня 1912 року, в день, коли в літургії згадують святих Ангелів Охоронців, на Мадагаскарі, у невеличкій кімнаті простої хатини, яка стояла поруч із «палацом» для бідних і хворих на проказу його «чорних пташенят», помер Отець Ян Бейзим ТІ, сильна духом людина із палким серцем. Він був найстаршим із п’яти дітей […]
ВДЯЧНІСТЬ ОТЦЯ ЯНА БЕЙЗИМА
Отець Бейзим був смиренним і не приписував собі нічого окрім гріхів. Він вважав себе недостойним отримувати подарунки від Бога, від Пресвятої Діви, від людей, особливо тих, хто надсилав із Польщі пожертви. Отець був глибоко і зворушливо вдячним у своїй смиренності. Кожен, навіть найменший подарунок чи пожертва викликали у нього порив вдячності. Щотижня о. Бейзим служив […]
ЯН БЕЙЗИМ. ЛЮБОВ ДО ВІТЧИЗНИ
Туга за рідним краєм, який він покинув з власної волі, за конвіктом у Хирові, за Краковом і його двома Кармелями була для Яна Бейзима однією із найболючіших «трісочок Господнього Хреста». Єдиний поляк на Мадагаскарі, один серед чужих, він тужив за польською мовою і знаходив втіху лише в листах, які писалися довго, тому що їх автор […]
ЗАПРОШЕННЯ ДО МАРАНИ
Марана – це ані місто, ані село. Колись такі поселення називали «місце усамітнення». Тут живуть хворі на проказу люди. Чому Марана? Яке значення цього слова на мальгаській мові? Жодного. Так, ймовірно, називався власник узгір’я, на якому розташований лепрозорій. Місцева легенда називає його принцем. Він, начебто, був нащадком шляхетного роду. Жив він у другій половині ХІХ […]
Любов Яна Бейзима ТІ До Ісусового Товариства і Галіцийської Провінції
Отець Бейзим понад життя любив своє чернече покликання. Він любив його в контексті належності до Ісусового Товариства і до Галіцийської Провінції, чи, іншими словами, польської. Він любив своє покликання і любив свій орден. Він готовий був на все, навіть на «тисячу смертей», аби не покинути свого ордену, адже його покликання було волею Бога, адже він […]