БЛАЖЕНИЙ ОТЕЦЬ ЯН БЕЙЗИМ І ЙОГО СПРАВА
«Сто років тому, 2 жовтня 1912 року, на Мадагаскарі помирав отець Ян Бейзим, польський єзуїт. За чотирнадцять років до цього дня, він вирушив із Кракова на Червоний Острів, щоб полегшити долю найнещасніших з нещасних – хворих на проказу. Він поселився разом з ними спочатку в Амбахіворака, а потім в побудованій для них лікарні у Марані. Лікував їх тіла і душі. Перев’язував рани на спотворенім проказою тілі, але перш за все, повертав хворим гідність, давав надію. Він був одним із них. Був їх «служителем». Отець Ян Бейзим – одна з найвидатніших постатей Церкви у Польщі. Вихований у школі Духовних вправ св. Ігнатія Лойоли, він буквально зреалізував ідеал Євангелії: « Ніхто не має більшої любови над ту, як хтось покладе життя своє за друзів своїх» (І 15,13). Його друзями стали найбідніші, а він без сумніву «до кінця полюбив їх» (І 13,1) – пише кардинал Станіслав Дзівіш, Митрополит Краківський, у вступі до нової книги про блаженого о. Яна Бейзима - «Польський самаритянин», автор Дорота Козьол. Ця зворушлива книга знайомить нас із образом нашого великого Співвітчизника, що залишив кохану Вітчизну, покинув рідну сторону і дорогу його серцю хирівську молодь, вихователем якої був, та вирушив на нікому не відомий Мадагаскар, щоб у службі прокаженим присвятити своє життя Христові.