Каплиця будувалася протягом 2014 – 2017 років і присвячена пам’яті поляків, закатованих у роки комуністичних репресій, починаючи від жовтневої революції 1917 року і до часу перестройки Горбачова. Від сталінських репресій особливо тяжко постраждало польське населення, яке проживало на теренах Кресів. Переслідування людей польської національності називалося просто - «польська операція». За історичними даними, за два роки, тобто за 1937 – 1938 роки, було знищено двісті тисяч поляків (P. Zychowicz, “Zapomniana operacja polska”, “Do Rzeczy” #23/174/2015). Причетними до геноциду і виконавцями злочинних наказів Й. Сталіна були працівники НКВС на чолі з Миколою Єжовим.
МУЧЕНИКИ ЗА ВІРУ І ПРОСТО ЗА ТЕ, ЩО БУЛИ ПОЛЯКАМИ
Увійшовши до каплиці, праворуч, ми бачимо інсталяцію, яка представляє собою хрест. Горизонтальне рамено хреста – копія Туринської плащаниці. Вертикальне рамено – прізвища 1500 жертв репресій - мешканців Гречан, Проскурова, Щаровечки та Мацьківців. Це лише маленька частина із величезної кількості тих, хто був репресований. За неповними даними щодо кількості репресованих, які подає міський архів, ця цифра складає близько сорока тисяч чоловік тільки по Хмельницькій області. Це не враховуючи мешканців інших областей України, сьогоднішньої західної Білорусі, десятків тисяч померлих під час Голодомору, вивезених до Казахстану та Сибіру і там закатованих. Можемо припустити, що жертв репресій є у кілька разів більше. У архівних матеріалах ми зустрічаємо такі вироки: «За членство у ворожій, націоналістичній організації під назвою «група розарію», вирок: розстріляти».
Прізвища загиблих збирав на початку 90 років ХХ століття наш парафіянин Юзеф Зємбіцкі. Він йшов від хати до хати і питав про загиблих, записував їхні прізвища. Багато інформації він отримав також і від потомків репресованих, що у 60 роках ХХ століття отримали документи щодо своїх загиблих із міського архіву. Вироки смерті, вказані в документах, були за віру та польське походження.
ХРЕСТ НА СТІНІ КАПЛИЦІ
Хрест розміщений на трьох колах: жовтому, коричневому та чорному. Кола вказують на місію Ісуса як Спасителя, який віддав своє життя за людство і який сьогодні живе у своїй Церкві, у зрілих християнах. Жовтий колір означає тих, чиїм покликанням є бути світлом, сіллю, розчиною (Від Матвія 5, 13-16), хто в кожному поколінні виконує місію Ісуса, беручи на себе несправедливість світу. Коричневий колір означає тих, хто буде «освітлений, посолений», щоб бути спасенними в Ісусі. Чорний колір – це колір тих, хто переслідує християн і, таким чином, виконує «місію Іуди». Мученики уподібнюються до Ісуса Агнця, що бере гріхи світу (Від Івана 1, 29). Мученицька смерть робить їх знаряддям спасіння для тих, хто їх ненавидить. Святі мученики були вже із самого початку існування Церкви. Першим із них був св. Стефан – свідоцтво правди слів Ісуса про зерно, яке помирає, приносячи плід (Від Івана 12, 24). Одним із плодів мученицької смерті св. Стефана було навернення св. Павла.
Про плоди жертв репресій комуністичного режиму промовляє і Хресна Дорога. Несправедливо покарані, вивезені до Сибіру і Казахстану, вбиті і замучені – вони є Ісусом, що йде на Голгофу. У тому хресному путі і смерті поглиблюється суть таємниці спасіння, а її фіналом є перемога Ісуса – Воскресіння.
ІКОНА СТРАШНОГО СУДУ
Ліворуч знаходиться ікона Страшного Суду. Ця ікона представляє собою останній момент у людській історії. Момент, до якого прямуємо. Це момент цілковитої перемоги Бога, друге пришестя славетного Ісуса, що судитиме людей і народи. Це буде перемога добра над злом, любові над ненавистю. Страшний суд закінчить історію людства і почнеться вічне Царство Бога разом із Пресвятою Дівою, Архангелами і Ангелами, і всіма небесними заступниками.
О. Генрик Дзядош ТІ
