Ян Бейзим любив Поділля. Тут він народився, змужнів і звідси вирушив у світ. У своїх споминах про Яна Бейзима, його родичі згадували, що юний Бейзим мріяв стати священиком і служити простому людові саме тут. Він завжди із замилуванням згадував подільську землю, її розкішну природу, мріяв знову хоч колись її побачити, тужив за нею, коли був на далекому Мадагаскарі. Думками, а це відчувається в його листах, Ян Бейзим постійно повертався до рідного краю. Властиво, можна стверджувати, що любов до чудової подільської землі і зв’язок із нею він проніс через все своє життя.
КАПЛИЦЯ МУЧЕНИКІВ СТАЛІНСЬКИХ РЕПРЕСІЙ
ІКОНА ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ ХРИСТА